Досвід роботи.

РОЗВИТОК  ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

„Формування творчої людини треба починати

в весну життя, тобто в дитинстві”.

 Ян Амос Коменський


Постановка проблеми:

    Основні напрямки освіти в Україні вимагають створення школи, яка  має  на  меті  розвиток  гармонійно  цілісної  особистості, де  у  центрі  уваги–учень  з  його  обдарованістю, здібностями, потенційними  можливостями. Початкова ланка не може залишатись осторонь, оскільки саме в ній  розвиваються  творчий  потенціал  дитини, її  нахили  і  обдарування,   естетичні смаки.

   У сучасних умовах переходу початкової ланки школи  на роботу за новим Державним стандартом початкової загальної освіти, який передбачає особистісно-орієнтоване навчання та формування компетентностей молодших школярів, актуально звучать цінні дидактичні заповіді В.Сухомлинського: „Немає абстрактного учня... Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці... Тому, якщо створити відповідні умови для розвитку цих задатків то школяр поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі діти в подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь собі і суспільству в цілому”.

    Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. 

   Враховуючи цю вимогу, сучасна  освіта має здійснюватися на основі  педагогіки  партнерства та  вихованні компетентної, відповідальної людини, яка має потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації Така педагогіка  вимагає від сучасного вчителя нових підходів до навчання дітей,  сучасних форм організації освітнього процесу: впровадження методик особистісно і компетентнісно орієнтованого навчання, виховання і розвитку молодших школярів, заснованого на ідеології дитиноцентризму;  цікавої  і нестандартної подачі навчального матеріалу. 

   Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне — актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.

Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті

    Це питання є наскрізним в освітньому  процесі  початкової  школи і визначає актуальність дослідження на нинішньому етапі розвитку загальної середньої освіти, що і зумовило вибір проблеми, над якою я працюю: розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом впровадження інноваційних технологій.

Актуальність проблеми полягає в тому,  що головне навчити учнів самостійно здобувати нову інформацію;  вибирати з її  потоку  головне, критично оцінювати, осмислювати, застосовувати отримані знання на практиці. Це вимоги, які ставить перед сучасною освітою Нова українська школа. Про них зазначається і в основних сучасних освітніх документах:  Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029р., Державному стандарті початкової освіти (2018р.), а також в оновлених навчальних програмах початкової школи (2018р.). 

  Саме розвиток творчих здібностей і дає інструменти, щоб зробити власне життя більш осмисленим і успішним.  Для цього розвивати творчі здібності потрібно з дитячих років, на різних уроках,  у різних видах навчальної діяльності.                                        

 Актуальність проблеми:

 - сприяє формуванню та розвитку інноваційної особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватись в житті;

 -  забезпечує умови для розвитку креативної особистості;

 - робить  можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку в початкових класах;

 -  сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності ,потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні. 

Мета роботи:

   -  створення  оптимальних умов для розвитку творчих здібностей школярів;

   -     створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

   -     формування пізнавальних умінь та навичок;

   -     формування потреби у самопізнанні, самореалізації;

   -     виховання свідомого громадянина України.

 

Науково- теоретична основа

   «Немає необдарованих дітей, є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здатність потребує розвитку»   ( І. Морзе).

   Проблема виховання творчої дитини існує стільки, скільки існує сама педагогіка. Питання творчості, творчих здібностей і творчої діяльності завжди були й залишаються в центрі уваги багатьох учених як вітчизняних, так і зарубіжних наукових шкіл.

   Такі видатні постаті педагогічної науки як П. Блонський, О. Духнович, Я. Коменський, С. Русова,  В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. працювали над проблемою розвитку творчих здібностей особистості. 

   Василь Сухомлинський прагнув, щоб початкова школа стала «школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів».  Він закликав учителів дбати , «щоб дитина в початковій школі була передусім думаючою, активним добувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання».

   Дослідженням проблеми творчості у вітчизняній психології й педагогіці займалися такі вчені: В. Андрєєв, Г. Балл, Д. Богоявленська, М. Лейтес, О. Лук, Я. Пономарьов, Г. Костюк, М. Холодна, О. Кульчицька та ін.

   Питанням розвитку творчих здібностей молодших школярів присвячували свої роботи Ш. О. Амонашвілі, О.О. Борисова, Д.М. Джола, Б.Б. Нікітін, В.Ф. Шаталов (основні умови формування творчих здібностей ); Л. Г. Дмитрієва, І. М. Таран; В. Є. Борилкевич, А.С.Дорошенко.

   Дослідниками дитячої творчості на сьогодні є Н. Ветлугін, Т. Казанова, Н. Карпинська, Т. Комаров, В. Котляр.

   У дослідженнях зарубіжних науковців проаналізовано різні аспекти проблеми творчих здібностей: їх природу, компонентний склад, критерії та показники розвитку, методи і прийоми формування (Дж. Гілфорд, О. Матюшкін, Е. Торранс, С. Рубінштейн та ін.). 

 

Технологія досвіду:

    Нова українська школа – школа творчості та успіху. Завдання вчителя – створити умови для утвердження атмосфери творчості, допомогти учневі знайти себе в житті, адже дитина – це скринька з фантазією, талантом, її просто потрібно вчасно відкрити.

   «Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.»( В.О. Сухомлинський)

    Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію і практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.       Серед дев’яти ключових компонентів сучасної школи на першому місці знаходиться «новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві» Безумовно, що всі ці компетентності взаємопов’язані та доповнюють одна одну. Проте спільними для всіх них є такі наскрізні уміння, як розв’язувати проблеми; розвивати власний емоційний інтелект; критично мислити; досліджувати; творчо мислити (креативність); організовувати свою діяльність; співпрацювати з іншими; рефлексувати; читати вдумливо; ефективно спілкуватися. 

    В умовах сьогодення школа потребує використання такої методики проведення занять, яка б відповідала новим вимогам суспільства, готувала високоосвічену особистість, що здатна критично мислити, проявляти креативні та творчі здібності, формувати та розвивати ключові компетентності, а головне ‒ користуватися новітніми технологіями.

   

   В. Сухомлинський писав, що кожна  нормальна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю відповіді на питання:

–  Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?

–  Як навчити дитину вчитися?

–  Як уникнути пасивності учнів на уроках?

–  Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?

–  Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?

   Розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом впровадження інноваційних технологій дає учням змогу вчатися думати у процесі мислення;    вчитися через практику навчання;  висловлюватися через практику суджень та оцінку цих  суджень.

   Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна дитина потребує діяльності, і до того ж серйозної діяльності... Учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли мають хоч  незначні досягнення, здобутки.   

Тому  під час  проведення уроків застосовую методи та прийоми

-  технології критичного мислення;

- технології особистісно орієнтованого навчання;

- технології інтерактивного навчання;

- технології проблемного навчання

   Переваги інноваційного навчання перед традиційним у початкових класах:

у роботі задіяні всі діти класу; учні вчаться працювати у групі, парі; формується доброзичливе ставлення до опонента; кожна дитина має можливість пропонувати свою думку; створюється "ситуація успіху"; за короткий час засвоюється багато нового матеріалу; формується вміння аргументувати свою думку. Їх використання допомагає  підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання, адже навчання засновано  на: суб’єкт-суб’єктивних стосунках; багатосторонній комунікації; конструюванні знань учнем; використанні самооцінки та зворотного зв’язку; постійній активності учня.

Умови розвитку творчих здібностей:

            -  співпраця учнів і вчителя – діалог двох партнерів;

            -  формування умінь і навичок дослідницької роботи;

            - відсутність страху, атмосфера радощів;

            -  від цікавості до допитливості; 

             -  залучення до самостійного здобуття, збору та дослідження інформації 

             -  розвиток мислення, уяви.;

              - участь в конкурсах, олімпіадах, виставках ;

              - довіра до вчителя; 

              - похвала за досягнення;

              - делікатність оцінювання, об’єктивність.

   Відповіді на ці та інші запитання знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе - як особистість, партнер, команда. Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей  необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних

  Суть інноваційних технологій полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель тут виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо. 

Вони дають змогу учням:


-  полегшити процес засвоєння знань;

-  аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

-  моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

-  слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

- вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;

-   знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

   Крім того, використання інноваційних технологій дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

   Упровадження нових підходів потребує формування якісно нового освітнього середовища для дитини. Це стосується не тільки зміни формату стосунків між учнем , батьками та вчителем, а й організації простору та класу. 

 Шкільний клас, як освітній простір в НУШ відіграє роль не лише місця де діти перебувають під час уроку, він приймає участь і допомагає в процесі навчальної діяльності дітей та у роботі вчителя. У  3-А класі створено ефективне, зручне(комфортне), безпечне освітнє середовище.

  Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому – одне з важливих завдань Нової української школи. Тому дітям пропонується висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного і не робити людині щось, що їй неприємно. Цьому, зокрема, навчатимуть під час ранкового кола – щоденної зустрічі .

   Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі. Ранкова зустріч сприяє розвитку таких компетентностей,як:

    -   розвиток навичок спілкування

    -   розвиток соціальних навичок

    -   розвиток академічних навичок

    -   створення у класі позитивного настрою

    -   розвиток  демократичних цінностей

    Щоб досягти успішності й ефективності у формуванні компетентностей молодших школярів  на уроках використовую сучасні педагогічні технології,  активні форми роботи, методи й прийоми критичного мислення, які включають школярів в активну діяльність; залучаю  учнів до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки,  самореалізації на різних його етапах.  А саме методи та прийоми: «Асоціативний кущ»,  «Сенкан» «Кластер», «Передбачення», «Читання в парах/запитання в парах» «Знаємо-Хочемо дізнатися-Дізналися», «Сторітелінг», «Крісло автора», «Баншо», «Правильні й неправильні висловлювання», «Фішбоун», «Шість капелюхів мислення»,«Квест», «РАФТ», «ПОПС-формула»,»Щоденник подвійних нотаток», «Карусель», дослідження та експерименти, навчально-виховний проект, робота в парах, робота в малих групах.

    Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.  Діти полюбляють цей метод, використовую під час вивчення нової теми та рефлексії.

Уроки літературного читання: ( німецька народна казка) Пухкенький млинець, 

Урок математики: «Повторення вивчення таблиць множення і ділення на 7»

Уроки української мови: «Іменник».  «Прикметник»

ЯДС- на етапі уроку «Рефлексія»     

Використання методики «Шести цеглинок» як дієвої ігрової методики навчання молодших школярів в освітньому процесі

Вправи та прийоми  з використанням LEGO :

  •  «Обери правильну відповідь» (на закріплення таблиць множення та ділення, додавання та віднімання в межах 100, веселі задачі…)

  • «Світлофор»- істинне чи хибне твердження

  • Асоціація  «Любим ми пограти і порахувати….»

  • «Впізнай частину мови» …

  • Робота над деформованим реченням, текстом  ,із слів склади речення, знайди іменник, прикметник…, збудуй вежу слів з апострофом, …..

Вправа «Боншо»

   Діти працюють у групах над однією задачею. Головна умова – розв’язання має бути зрозумілим  усім членам групи  і  зафіксоване за допомогою маркера чи фломастера на великому аркуші паперу.  Створюється «галерея розв’язань» 


«Фішбоун» Мета: навчити учнів  аналізувати текст. 

Застосовується під час роботи з текстами в основній частині уроку.

Метод потребує постійного заохочення учнів до пошуку в тексті фактів і думок, зв’язків між ними.

Цей метод дозволяє розкласти ціле на окремі складові та детально їх розглянути. На верхніх кісточках записуються причини, а на нижніх- наслідки, у голові – тема або проблема, у хвості- висновки.

Уроки  літературного читання: В. Сухомлинський « Добре слово»,

А. Дрофань «Кривенька качечка».

Урок математики «Усне додаванн і віднімання трицифрових чисел».

ЯДС «Яке значння у житті людини мають рослини?»

Уроки мови.Тема « Прикметник», « Числівник»

Таблиця «Знаємо-Хочемо дізнатися-Дізналися». Мета: навчити графічної організації, логічного і змістовного структурування матеріалу, формулювання запитань, аналізування змін і результатів уроку.

Застосовується  на всіх етапах уроку. 

Урок літературного читання .Казка «Пінгвіня Джо та черепашка Джейн»,

ЯДС «Планета Вода»

«Правильні та неправильні висловлювання» Мета: навчити учнів установлювати, чи вірні надані їм твердження, обґрунтовуючи свою відповідь, співвідносити власні думки з текстом.

Застосовується на будь-якому з трьох етапів уроку: у вступній частині – це звернення до опорних знань, на основній – спосіб активізації уваги під час подальшого читання чи слухання, під час рефлексії – демонстрація розуміння засвоєного. 

Учням  пропонується список тверджень, створених на основі тексту, який вони надалі будуть вивчати. Потім визначити, чи вірні подані твердження й обґрунтувати свою відповідь. Після знайомства з основною інформацією, учні оцінюють правильність тверджень, використовуючи отриману на уроці інформацію.

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

  Зворотний зв’язок. Рефлексія. Вправа «Плюс-мінус-цікаво». Ця вправа дозволяє вчителю поглянути на урок очима учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного з них. У графу «П» («плюс») ставимо позначку і розповідаємо все те, що сподобалося на уроці, що здалося цікавим та корисним. У графу «М» («мінус») — все, що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним. У графу «Ц» («цікаво») наводимо факти, про які дізналися на уроці, чого б ще хотілось дізнатися.

«РАФТ» 

Урок української мови . Тема «Числівник»                              

Робота в парах. Учні складають невеличкі висловлювання від імені хлопчика (дівчинки). Зразок. Роль — хлопчик (дівчинка). Аудиторія — Числівник. Формат — лист. Тема — подяка. 

Доброго дня, Числівнику! Ми дуже раді, що ти навчив нас правильно вимовляти, читати та записувати числа . Дякуємо за те, що ти побував у нас в гостях разом зі своїми друзями.    

Урок української мови. Урок розвитку зв’язного мовлення. Переказ тексту «Зима»

 «РАФТ». Робота в парах. Учні складають невеличкі висловлювання від імені білочки. Зразок. Роль — білочка. Аудиторія — лісник. Формат — sms-повідомлення. Тема — подяка.

 Ліснику! Усі лісові звірі дякують тобі за допомогу. Ми смачно поласували  гостинцями.    Білочка 

Вправа «ПОПС-формула». Твердження: Чи потрібно підгодовувати лісових мешканців узимку? П (позиція) — Я вважаю, що потрібно / не потрібно підгодовувати лісових мешканців узимку. О (обґрунтування) — Тому що … П (приклад) — Я можу довести це на прикладі … С (судження) — Виходячи з цього, я роблю висновок про те, що …


ВИСНОВКИ

       Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом  із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.  Власний досвід свідчить, що розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом впровадження інноваційних під час вивчення навчальних дисциплін  як на уроках, так і в позакласній роботі створює додаткову мотивацію до навчання, стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища й утвердження системного характеру навчання та самонавчання.  Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.  

    Такі уроки забезпечують високий рівень формування основних груп ключових компетентностей учня. І вже результатом є те, що учні стали  більш вільно виражати себе, висловлювати  й обґрунтовувати свої думки,  уважніше чути та слухати інших, спілкуватися з учителем, учнями класу, працювати в парах, командах. А головне - можуть робити вибір, висувати й аналізувати проблему, творчо підходити до розв’язання певних завдань;  вільно включаються в пошукову роботу. 


Немає коментарів:

Опублікувати коментар